Небесна Сотня опустилась на Майдан,привів їх сивий сотник, поіменно:– Скажи, країно, хто твій отаман,чи наша смерть була тут недаремно?З Дніпрових хвиль зійшов журби туман,сльозами болю плакала калина:– Кати криваві зрадили Майдан,в хустині чорній нині Україна.Про щось кричали у лісах сичі:війна, війна, куди не глянь – могили.Взялась Небесна Сотня за мечіі крила янголів від горя почорніли.– Борітеся! Ми молимось за вас!У боротьбі вам доля й воля буде.Терпіння кане і настане час,прозріють правдою, відкриють очі люди.Піднімуть меч, розвіють темінь зла,і хай які криваві будуть рани.Щоб Україна вільною булагеть подались чужії отамани…Автор: Соломія Українець
Вірш читає учениця 5-б класу Пархоменко Маргарита.