Майже 770 років тому на Батиєвій горі, де зараз знаходиться наша школа, був густий дубовий ліс. У 1240р. татари на чолі з ханом Батиєм, руйнуючи наші міста й села, вбиваючи людей, підходили до тодішньої столиці слов’яни з півдня. Зупинившись на цій горі, що височить над Києвом, вони побачили надзвичайно красиве місто з сяючими золотоглавими церквами та княжими теремами. Татари запропонували киянам здатись, обіцяючи життя й … неволю. Кияни рішуче відмовилися, заявивши, що оборонятимуться до останньої краплі крові. Тоді татари кинулися на свої невеличких кониках у річку, щоб перебратись на той бік і захопити місто. Але річка Либідь, якої ми не помічаємо, була тоді такою глибокою, що знесла й потопила перші ряди вершників разом з кіньми. Татари почали рубати віковий ліс, що тут ріс, і робити плоти й човни. З того часу ця гора зветься Батиєвою.